Покровский женский монастырь. Вид на собор Святого Николая и церковь Покрова Пресвятой Богородицы. (8 фото)

Теплим днем 1981 року, після грози, над центром міста піднявся високий стовп диму, і стало ясно: горить щось велике. Жертвою пожежі виявився найбільший з храмів Києва — Миколаївський собор Покровського жіночого монастиря. Зведений у 1896–1911 роках, собор спочатку був прикрашений численними позолоченими главами, але всі вони зникли в руйнівні 1930-ті. Хоча з часу війни богослужіння в храмі поновилися, він так і стояв обезголовлений. І ось запалали дерев\'яні конструкції, по яких була перекрита покрівля. Причиною пожежі став удар блискавки. Але, на щастя, наслідки виявилися менш руйнівними, чим можна було побоюватися. Вигорів дах, проте залишилася неушкодженою розташована під ним купольна конструкція, сміливо влаштована архітектором Володимиром Ніколаєвим схрещенням двох велетенських цегляних арок. Вогонь, що зійшов з неба, надалі навіть сприяв оновленню храму. Община отримала можливість зайнятися його ремонтом, при цьому майстри з Почаївської лаври розписали внутрішній простір собору, не привертаючи недоброї уваги влади (атеїстичне ідейне виховання радянських громадян в комуністичному суспільстві ніхто не відміняв). Тим часом, в листопаді 1982 року міськвиконком офіційно визнав Миколаївський собор пам\'яткою архітектури. Це означало, що первинний вигляд храму підлягає реставрації. Відбулася вона далеко не відразу. Але через чверть століття трапилося те, про що спочатку можна було тільки мріяти: якраз нині закінчуються реставраційні роботи, проведені під керівництвом архітектора Юрія Лосицкого. Всі втрачені глави собору повернулися на колишні місця!

Выезд царского автомобиля из Святых ворот.«Киевская мысль». Иллюстрированное приложение, 1915

Житомирские ворота Покровского монастыря по ул. Троцкого, 52,