Побудований князем Мстиславом Iзясловичем в 1156-1160 роках. У цьому ж соборi вiн був i похований, про що свiдчить Iпатiвський лiтопис. При взяттi Володимира татаро-монголами в 1240 р. церква була "исполнена трупьями", але як видно сильно не постраждала. Це єдина церква, яка збереглася з домонгольського часу на Волині. Храм служив усипальницею Волинських князiв та єпископiв. Тут похованi Василько Романович, його дружина Олена, його син Володимир Василькович. Успенський собор грав роль головного храму Волинi i в XIV i в XV столiттi. В 1491р. його було пошкоджено та пограбовано пiд час нападу татар, та вже в 1494 роцi вiдновлено. Тодi ж був побудований i єпископський замочок. Серйознi пошкодження собору принесла боротьба двох претендентiв на Володимирську кафедру в 60-х роках XVI столiття, коли один з них штурмував епископський замочок з допомогою гармат. З 1596р. Успенський собор перейшов до унiатiв. В 1683 роцi вiн сильно постраждав пiд час пожежi. В 1753 р. пiд час реставрацiї до собору прибудований новий захiдний фасад в стилi пiзнього ренесансу. В 1782р. за розпорядженням єпископа Симеона Младського були прорубанi потаємнi сходи до епископської кафедри у масивному стовпищi, внаслiдок цього частина склепiнь впала. В 1795 р. собор вже використовують, як складське примiщення. В 1805 р. були невдалi спроби вiдновлення храму, але лише в 1885 р. почалася реальна дiяльнiсть по вiдновленню древнього храму. Була створена спецiальна комiсiя, руїни очистили вiд смiття i в 1896 роцi затверджено реставрацiйний проект Г.I.Котова. Для виконання проекту дозволено усунути пiзнiшi забудови храму i розпочати реставрацiйнi роботи. 17 вересня 1900 року собор освячено. Вiдбудованi єпископськi палати, дзвiниця. Побудований дерев'яний будинок для священника на подвiр'ї собору. Храм трьохповерховий, шестистовпного типу. Загальна довжина 34 м, ширина 20,6 м, висота близько 18,5м. Стiни мають товщину близько 1,5метра. Стiни храму складенi з цегли (4,5х22х35,2см), так званi "плiнфи". Деякi мають на поверхнi хвилястi полоси "розчеси". Розчин вапняний, рожевий. Пiдлога встелена керамiчною плиткою прямокутної трикутної та ромбовидної форми, жовтого, зеленого, темно-коричневого i темно-синього кольорiв. При дослiдженнi було виявлено залишки фрескового розпису.
|