Палац збудували у стилі пізнього класицизму. Домінантою його двоповерхового фасаду був мілкий портик з шістьма колонами. Балочне перекриття прикрашалось витонченим фризом, завершеним рослинним орнаментом. До прикрас резиденції Радзивіллів належали й маскарони – великі скульптурні маски із зображенням левів з кільцями в пащах. Внутрішні зали палацу оздобили багатою різьбою. У резиденції Радзивіллів побувало чимало знаменитостей: за однією з версій саме тут вдова князя Удальрика Радзивілла, власниця Бердичева Елеонора Радзивілл (до заміжжя – Каменська) 28 жовтня 1781 року приймала великого князя російського Павла Петровича (у майбутньому – імператора Всеросійського Павла I) з дружиною, що подорожували інкогніто по країні під прізвищем графа та графині дю Нор (фр. Nord, дослівно — "Північ"; тобто, граф і графиня з півночі). Двічі побував у Бердичеві і польський король Станіслав II Август Понятовський: 21 листопада 1781 р. та 18 березня 1787 р. Під час перших відвідин містечка він відвідав кармелітський монастир, де його прийняв митрополит греко-католицької (уніатської) церкви Ясон Смогоржевський разом з київським каштеляном Юзефом Стемпковським. Гостями Радзивіллів ставали й декабристи. Існує цікава версія, що набула неабиякого поширення на початку 2000 років: у 1820-х роках в Бердичеві в палаці при дворі Антоні Радзивілла перебував майбутній великий польський композитор Фредерік Шопен. Тут він нібито навчався грі на струнних інструментах у свого першого вчителя – чеха Войцеха (Адальберта) Живного. Також керував реставрацією органу, який знаходився в костьолі Святої Варвари. Але скоріше за все це — видання бажаного за дійсність: в ті роки Шопен навчається у Варшаві, а палац Антоні Радзивілла, де він гостював, був і є в районі міста Познань (Польща, Pa?ac my?liwski ksi???t Radziwi???w w Antoninie). Та й Антоні Радзивілл належав до іншої гілки роду Радзивіллів, і ніякого відношення до Бердичева не мав.
|