.Вул. Рози Люксембург, 3. Свято-Троїцька церква розташована в передмісті Загребелля, займає домінантне положення серед одноповерхової житлової забудови.
Престольне свято – 50-й день від Пасхи.
Свято-Троїцька парафія в Бердичеві була заснована в середині ХVІІІ ст. Перша, ще дерев'яна, Троїцька церква, яка була закладена у 1721-1746 рр., а її будівництво закінчено у 1759 році. Засновником парафії вважається один з власників міста князь Микола Радзівіл, який на правому березі річки Велика П‘ята (сучасна річка Гнилоп'ять) напроти міської фортеці збудував дерев'яну Троїцьку церкву і передав їй навколишні земельні угіддя.
У 1834-1836 рр. протоієрей Сільвейстер Липський на місці, визначеному затвердженим першим генеральним планом містечка Бердичева 1825 року, будує кам’яний, хрестово-купольний із дзвіницею храм. Стару дерев'яну церкву розібрали, дерево з неї використали для випалювання цегли для нової церкви.
Біля нової церкви було виділено кладовищенське місце, де хоронили (за бажанням) померлих до 1844 року. Після 1844 року і до 1918 року біля церкви продовжували хоронити лише її священиків та знатних жителів міста. Поряд з Троїцькою церквою похоронені її священики: протоієрей Сельвейстр Липський (1824-1878), священик Яків Веселовський (1866-1892), священик Кирило Мацкевич (1892-1898), священик Микола Нещеретов (1899-1903), протоієрей Микола Тучапський (1903-1911) (додатково про цей некрополь див. Кладовище при Свято-Троїцькій церкві).
Будівля Свято-Троїцької церкви цегляна, оштукатурена, побілена. Хрестова в плані, із слабко подовженою західною гілкою, з чотирма стовпами, однокупольна, з прямокутною апсидою і одноярусною дзвіницею над притвором, яка має форму восьмистовпної ротонди, завершеної восьмигранним шпилем.
Побудована в стилі класицизму. Південна, північна і західна гілки хреста, з входом по кожній осі, завершені чотириколонними одноосьовими портиками спрощеного доричного ордера без тригліфів у фризі. Властивий класицизму монументалізм досягається переважанням маси стіни, великих об'ємів при геометризмі розчленовувань, нечисленності отворів і максимально стриманому декорі (спрощеного профілю стрічкові наличники, напівциркульні ніші, пілястри тосканського ордера, що фланкують західний вхід, строгого профілю карниз з модульонами). Невідповідність класицистичного типу споруди, що спирається на античні зразки до функціональних вимог (встановлення іконостасу) призвело до необхідності влаштування ніші замість вікна в портику.
|
