*28 липня 1812, Варшава — †19 березня 1887, Женева), польський письменник, публіцист, видавець, історик, філософ, польський та український громадський і політичний діяч, найплодовитіший автор в історії польської літератури (його літературна спадщина налічує близько 600 томів романів, повістей, поетичних і драматичних творів, а також робіт з етнографії, фольклористики, публіцистичних і літературно-критичних статей).У Житомирі, який на той час був столицею губернії і центром польського життя на Волині, Крашевського обрали попечителем губернської гімназії. Перебуваючи на цій посаді він сприяв поліпшенню харчування дітей, надавав матеріальну допомогу окремим гімназистам.Водночас Крашевського було обрано начальником статистичного комітету.У 1856 році Крашевський став директором Житомирського театру. У 1858 році Юзеф Ігнацій Крашевський, остаточно розсварившись з місцевим дворянством, виїхав до Варшави. У 1859 році родина Крашевських назавжди виїхала з Житомира.
|
