(* 1846, село Миньківці, — † 1911, Житомир) луцький і житомирський єпископ (1901—1911).Три роки був катедральним вікарієм у Житомирі (1869—1871). У 1872 р. був секретарем єпископської консисторії (відповідний нинішньому канцлеру єпископської курії) в Житомирі. У 1867—1897 рр. був професором церковного співу та літургіки, а потім канонічного та державного законів, а також історії Католицької Церкви в Духовній Семінарії у Житомирі. У 1884 р. став каноніком катедрального капітулу в Житомирі й в Луцьку, а в 1890 р. ректором Духовної семінарії в Житомирі. Єпископську хіротонію отримав 5 грудня 1897 року. 3 квітня (15 квітня) 1901 р. був преконізований на луцького і житомирського єпископа. У Житомирі заклав дієцезіальний музей і школу органістів. Відмовився від пропонованої йому гідності митрополита Могильова. У свою чергу царський уряд не прийняв його відмови від правління в Луцько-Житомирській дієцезії.Помер у ніч з 6 на 7 червня 1911 року в Житомирі, де і його поховали.
|