Моя родная шестая школа, в которую я ходил с 1-го по 4-й класс! Учились в две, не то в три смены, мой класс располагался на втором этаже, было очень тесно, на переменах была страшная толкотня! Уроки физкультуры проходили в общем коридоре ввиде зарядки! Работал буфет, кажется, на втором этаже, там продавались пряники, язычки, пирожки с повидлом или капустой. В этой школе учились дети рабочих БЛМЗ, от'явленные хулиганы, многие из которых потом прошли через тюрьмы и лагеря! Дети начальников учились в первой школе на Советской!
На фото очень хорошо видно, что это праздник Первомай- все одеты по праздничному, в руках цветные шарики. Удивительно, что фото в отличном качестве, цветепередаче для такого далёкого прошлого! Поэтому отлично видно в каком безобразном состоянии находилось асфальтовое покрытие проспекта! Интересное фото! Спасибо!
КОЛИШНІ БУДИНКИ ВОЛИНСЬКОЇ ДУХОВНОЇ СЕМІНАРІЇ.Центральна частина міста, майдан Перемоги, 10. Перший будинок — цегляний, триповерховий, виходить основним фасадом на майдан Перемоги. Другий — цегляний, триповерховий, в глибині забудови кварталу на території нинішнього заводу "Електровимірювач". Будинки побудовані 1897 — 1902 pp. для Волинської духовної семінарії, яка була переведена сюди з м.Кременець Тернопільської області (1902). Головою будівельного комітету по спорудженню корпусів для семінарії при Житомирській консисторії був відомий церковний діяч І.Ф. Липський — батько академіка В.І. Липського. В семінарії навчались Костянтин Клепачевський (1887 — 1979) — український державний діяч, фінансист, директор Українського державного банку 1919; Ніл Хасевич (1905 — 1952) — український художник, графік; Арсен Рибчинський (1892—1941) — український публіцист, редактор, композитор, у 1907 — 1910 керував бібліотекою підпільного українського гуртка, Іоан (Іван) Теодорович (1887 — ?) — організатор УАПЦ на Волині й Поділлі, митрополит української Православної церкви в США, церковний діяч; Олекса Стефанович (1899 — 1970) — український поет в еміграції. Одним з останніх ректорів семінарії був український православний церковний діяч, архимандрит Амвросій Гудко (? — 1917). В 1919 в одній із будівель семінарії розміщувалась юнацька школа Української Армії, організована українським військовим діячем, генералом Всеволодом Петровим. У 1920 — 1940-х p.p. тут розміщувались Донецький полк 44-ої стрілецької дивізії, радіошкола та радіолабораторія Червоної Армії, в якій працював радіоконструктор і винахідник В.О. Софронович (1908 — ?). У 1940 — 1941 тут розміщувалось Житомирське піхотне військове училище, начальником якого був І.І. Людников (1902 — 1976) — генерал-полковник, Герой Радянського Союзу ( https://ru.wikipedia.org/.../%D0%9B%D1%8E%D0%B4%D0%BD%D0... ). Під час визволення Житомира від німецьких загарбників в грудні 1943 — січні 1944 р. будівлі колишньої семінарії зазнали незначних руйнувань. На початку 1960-х капітально відремонтовано із збереженням первісного вигляду фасадів і пристосовано перша під інженерний, а друга — під виробничий корпус заводу "Електро- вимірювач". Нині перший корпус реконструйований з повним відновленням фасадів відповідно первісному проекту під. бізнес-центр з надбудовою двох мансардних поверхів.
Дж. та літ.: ДАЖО. - Ф.Р. 266, on. 1, спр. 1, арк. 197; Освящение места закладки зданий Волынской духовной семинарии в Житомире // Волынские епархиальные ведомости. - 1897, № 20. — С. 587-597; Речь после закладки зданий семинарии в Житомире // Там же. - 1897, № 19. — С. 555-557; Давидович Б.С. Историческая записка о Волынской духовной семинарии // 1902, № 31, С. 883-907; Волынская духовная семинария. — Почаев, 1901. — С. 612; Руцький М. Останній бій художника з УПА Ніла Хасевича // Житомир в історії Волині і України: Тези Всеукраїнської наукової краєзнавчої конференції. - Житомир, 1994. - С. 1983-1996; Річинський Арсен // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енциклопедичного словника. - Вип. 1 - Львів, 1994. - С. 157-159; Амвросій Гудко // Енциклопедія українозавства. — Т. 1 . - С.41; Мокрицький Г.П. Події 1918 в Житомирі. Про що говорять факти? // Українська національна ідея: Історія і сучасність. Наук, збірник. — Житомир, 1997. — С.8-12.
///
